Сьогодні наша дорога проляже до унікального місця в степах Миколаївщини-Актівського каньйону на річці Мертвовід,більш відомого як “Долина диявола”. Актівський каньон входить до складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» і є унікальним природним комплексом лісової і водної екосистем,який в поєднанні з комплексом скель і гранітних валунів з величезною точністю нагадує всім відомі каньйони Північної Америки.
Батько історії Геродот,мандруючи цими місцями у прадавні часи, описав їх у четвертій книзі «Мельпомена» своєї Всесвітньої історії.Він оповідав, що до ріки Гіпаніс (нині — р. Південний Буг),де межують землі землі скіфів-орачів та алазонів ,з лівого боку впадало джерело гіркої води. За словами історика, ім’я джерела і місцевості, звідки воно тече, скіфською мовою звучить як “Екзампей” що означає в перекладі на грецьку «Священні шляхи».Згідно з дослідженнями сучасних вчених, місцевість Екзампей розташована на межі сучасної Кіровоградської та Миколаївської областей,недалеко від витоків Мертвоводу.Саме тут,в Екзампеї, за наказом володаря Скіфії царя Аріанта було виготовлено і встановлено сакральну пам’ятку скіфського народу — Священний казан.
Межиріччя Інгулу і Бугу звалося колись Степом Мертвих, можливо, через величезну кількість курганів,насипаних тут в різні часи. Що ж до походження назви річки Мертвовод існує багато легенд. Одна з них оповідає, що якось місцеві жителі вирішили покласти край татарським набігам. Вони зварили отруйний відвар з трав і вилили його в річку вище за течією від табору татар, внаслідок чого багато хто з них,напившись теї води, помер. Інша легенда говорить,що назву річка отримала після страшної битви запорізьких козаків з турками, після якої через тіла убитих не було видно річкової води. Також ряд дослідників говорять, що назва річки не змінювалась зі скіфських часів і виникла через те, що за течією Мертвовода відправляли в останню путь до царства мертвих скіфських правителів.
Але облишимо давнину і повернемося до сьогодення.В наш час Мертвовід тече однією з найстаріших ділянок суходолу Євразії, сформованій з вулканічних порід поверхні Українського кристалічного щита, що розкинувся з північного заходу до південного сходу через усю територію України. У середній течії річки (в районі сіл Актове, Трикрати та біля міста Вознесенська спостерігаються виходи архейсько-протерозойських гранітів.
В цих самих гранітах річка Мертвовод створила своєю течією унікальний каньйон глибина якого досягає 50 метрів. Ця місцевість не занурювалась в морські глибини протягом 60 мільйонів літ, що й зумовлює велику кількість унікальних об’єктів живої природи. Тут ви вдихнете цілюще, настояне на ароматі степових трав повітря і побачите первозданне нагромадження скель. Особливо привабливо виглядає каньйон весною, до літньої засухи.
Завдяки крутим скелястим схилам на Мертвоводі місцями ще збереглися до сьогодні прадавні природні ділянки зі швидкоплинною водою й заростями лепехи. Місцева флора налічує близько 900 видів рослин, 26 з яких занесені до Червоної Книги України, 4 — до Європейського Червоного списку.Коли перебуваєш тут,то насправді складається враження,що ти знаходишся в якомусь райському місці в акурат після створення світу.
Стверджують,що за різних умов освітлення на стінах каньону можна виразно роздивитися різні химерні кам’яні чудовиська,що,мабуть,і пояснює його “диявольську” назву.Скажу чесно:сам цього не бачив,але,подивившись на скелі вдень,охоче в це вірю.Так само охоче потрапив би сюди в ранковий чи вечірній час,щоб познімкувати химерну гру тіней на стінах каньону.
Завдячуючи химерній формі русла Мертвовода, прямовисним стінам каньону, вражаючим гранітним скелям і унікальній природній красі сюди тягнуться туристи-дикуни зі всієї Європи. Складний рельєф місцевості і зарослість русла ріки позбавляє можливості сплавитись річкою, проте саме він приваблює сюди прихильників екстриму-скелелазів і альпіністів,а також художників і фотографів.
mandrivnic 